ЗДІА
   
  ЗАПОРІЗЬКА
ДЕРЖАВНА
ІНЖЕНЕРНА
АКАДЕМІЯ
   
69006 м. Запоріжжя, пр. Соборний, 226
Тел.: (061) 236-90-34
Факс: (061) 283-08-38
E-mail: [email protected]
ЗДІА реорганізована
у повному складі в
ІНЖЕНЕРНИЙ ІНСТИТУТ ЗНУ
наказом МОН України №1162
Українська
Русский
English
  Про
академію
  Факультети
кафедри
  Структурні
підрозділи
  Міжнародне
співробітництво
  Наука
Аспірантура
  Студенту
ЗДІА
  For
foreigners
  ВСТУП
2019
  Бібліотека
ЗДІА
  СФК
«Січ»
  Освітні
програми
  Сайт підтримки
освітніх програм
 
Новини, події, анонси
Українська мова -
держслужбовцям
ЗДІА ОФІЦІЙНО. ЛІЦЕНЗІЯ
Сертифікація
енергоефективності
HORIZON 2020
 
ДО 80-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ Ю.М. ПОТЕБНІ

Я ВІДПОВІДАЮ ЗА ВСЕ!
ЗГАДУЮЧИ ПЕРШОГО РЕКТОРА

Стаття з архіву ЗДІА 2006 р.
Фрагменти біографічних нарисів до 80-річчя Ю. М. Потебні
 


Тільки відданий своїй справі -
має право називатися Творцем!

26 серпня Запорізька державна інженерна академія відзначає ювілейну дату - 80 років від дня народження першого ректора інституту Юрія Михайловича Потебні. Все недовге, але яскраве життя цієї людини було віддано справі створення нашого ВНЗ. І найголовніше, як говорив герой одного з нарисів, присвячених ювілейній даті, "пам\'ять про людину зберігається насамперед в її справах".
Озирніться навколо себе... І ви побачите сучасний ВНЗ зі світлими, нещодавно відремонтованими просторими аудиторіями, з кабінетами, обладнаними високотехнологічними приладами... Ви побачите працездатний колектив однодумців - викладачів, співробітників та студентів... Хіба це не найкраща пам\'ять про Юрія Михайловича Потебню?
Перегортаючи сторінки архівних матеріалів, ми натрапили на пожовклий аркуш з якимись віршованими рядками. Виявилося, це слова пісні, складеної студентом ЗДІА Бойко А. на честь нашого ВНЗ ще в ті далекі часи, коли він не був ні ЗДІА, ні ЗІІ, а називався запорізькою філією Дніпропетровського металургійного інституту:

На свете прославленных вузов немало,
На свете немало прекрасных страниц,
Но светят огни моего филиала
Среди заводских запорожских зарниц...

Ты помнишь, как строили, часто не спали,
Как вместе делили беду и успех?
И всё здесь, и все за меня отвечают
И я отвечаю за всех!

Вдумайтеся: «...и всё здесь, и все за меня отвечают, и Я ОТВЕЧАЮ ЗА ВСЕХ»! Інакше, певно, і не можна було сказати, адже саме так думав, відчував і діяв не тільки перший ректор інституту Юрій Михайлович Потебня, не лише його команда, але й абсолютна більшість тих, кому пощастило будувати, створювати власний внз своїми руками!
Узагальнення того, що було сказано про Ю. М. Потебню з нагоди його 80-річчя, наштовхує на очевидне порівняння: нескінченний Космос і одна із зоряних систем з її центром, її Юпітером, ядром, яке притягає і відштовхує, - Юрієм Михайловичем Потебнею.
У променях його енергії із зоряних пилинок, що були розсіяні в космічному просторі, зароджувалися, кристалізувалися молоді, "подвійні" та "змінні" зірки, формувалися сталі "білі карлики" та іноді занепадали "червоні гіганти ", що не віддавали свого світла... Його невичерпна любов до справи усього життя - створення Запорізького індустріального інституту - народжувала спалахи наднових зірок. Щире, відкрите ставлення до оточення притягувало до нього далекі світлі зоряні системи. Однак його Всесвіт не був одноманітним. Навколо нього іноді збиралися темні туманності міжзоряного газу, чорні дірки, що поглинали світло... Юпітер завжди був готовий до протистояння, до боротьби. Він не міг вибачити лише зраду, лише споживацьке ставлення до життя, лише байдужість...
Здавна відомо, що чим масивніша зірка, тим яскравіше вона світить і, виходить, швидше вичерпує свою енергію. Юрій Михайлович дійсно був зіркою планетарного масштабу тому так швидко згорів. Але створений ним Всесвіт існує. І на цьому просторі і світять, і гріють, і творять, продовжуючи спільну справу, його учні, його колеги. Не можна навіть перелічити усього того, що вони розповідали у публікаціях, знятих на плівку матеріалів, щоб не образити когось мовчанкою. Однак, спробуємо, все ж таки, нагадати дещо читачеві...
Влучно підкреслив роль Потебні в становленні ВНЗ завідувач кафедри прикладної та будівельної механіки, «проректор першого скликання» Василь Степанович Гавриш: «...він був локомотивом створення матеріально-технічної бази нашого ВНЗ...».
І дійсно, кожен намагався бути вартим довіри, яку покладав на нього Юрій Михайлович. Можна навіть сказати, що його боялися але швидше боялися підвести, розчарувати Потебню...
Безумовно, навколо першого ректора зібралася команда відданих спільній справі енергійних і по-доброму амбіційних соратників. Труднощі тільки підігрівали бойовий настрій, і кожен був готовий підставити плече, допомогти товаришеві. Відмінною рисою потебнівської вдачі було вміння, з одного боку, надати підлеглим оперативний простір і при цьому суворо спитати з них ,а з іншого -, не давати «своїх» в образу.
Таким чином про ВНЗ, його колектив і керівника складалися легенди.
Звісно, «короля робить свита», як висловився колишній проректор з АГР Олександр Олександрович Поліщук. «Мені пощастило, що в моєму житті,
в моїй долі були такі особистості, як Юрій Михайлович Потебня,
Василь Степанович Гавриш, Ігор Петрович Казачков».
Тетяна Василівна Дришлюк, завідувача кафедри хімії, з\'явилася в полі зору ректора зовсім молодим викладачем, однак Юрій Михайлович побачив у неї талант організатора й педагога. «Поруч з ним, - вважає Тетяна Василівна, - просто неможливо було погано працювати. Він завжди домагався позитивних результатів (навіть ціною життя).
Працездатність - ось головне, чому навчив мене ректор. Юрій Михайлович мислив стратегічно та вмів дивитися далеко вперед, був патріотом не тільки ВНЗ, але й міста. Створюючи ЗІІ, він бачив, які перспективи має такий навчальний заклад, як цей інститут необхідний Запоріжжю». Вчений секретар Вченої ради ЗДІА Віталій Гаврилович Чуб поділився спогадами: «Для нас, тоді ще молодих викладачів, аспірантів працювати поруч з ним було одне задоволення, хоча він був дуже суворим. Потебня - людина максимально організована, того ж вимагав і від підлеглих. Навіть його портрет сьогодні заряджає мене енергією».
«Дуже сильне враження, - згадує ректор ЗДІА Володимир Іванович Пожуєв, - справив на мене Юрій Михайлович Потебня. Колектив, керований ним, був великий, але він усіх знав, був щирий у своєму інтересі до людей. Панувала атмосфера доброзичливості та взаємодопомоги»...
Працьовитість - ось риса характеру, яку найбільше цінував у Ю. М. Потебні перший проректор ЗДІА Євген Якович Швець. «Якщо хочеш зробити, шукаєш спосіб, якщо не хочеш - причину. Характерною рисою Юрія Михайловича було його прагнення вирішувати оперативно та позитивно ті питання, з якими звертався до нього. В цьому я намагаюсь його наслідувати»...
Про постійне підвищення кваліфікації співробітників, якого вимагав Юрій Михайлович Потебня, нагадав нам голова Ради ветеранів ЗДІА Віктор Мефодійович Яхненко: «Одного разу Юрій Михайлович попросив, щоб викладачі під моїм контролем виконали графічну роботу за певний час... Повірте, така увага ректора до кваліфікації членів кафедри спонукала до постійної роботи з оновлення інформації з курсів, що викладалися. Принцип змагання було закладено у всіх напрямках діяльності. Кращих заохочували».
У квітні 1980 року прийшла до роботи до ЗДІА головний лікар санаторію-профілакторію Тетяна Миколаївна Шульга. Тобто, працювала пліч-о-пліч з Ю. М. Потебнею три роки. Три роки довжиною в життя... Що особливо вразило її, так це аналітичний склад розуму ректора, його стратегічні здібності. Він думав на десять, двадцять років уперед, був спроможний ризикнути, втілюючи чиюсь оригінальну ідею в життя. Наприклад, ректор дав згоду на відкриття першого в Радянському Союзі заїзду матері та дитини до санаторію-профілакторію ЗДІА. Але поставив єдину умову, щоб не було до чого прискіпатися, щоб зроблено все було за першим класом. І так у всьому. Він категорично не погоджувался «пасти задніх»!
Юрій Михайлович був «вічним», з точки зору творчого потенціалу, двигуном, але його фізична оболонка була вже нездатна витримувати такі навантаження. Коли сталося нещастя, врятувати ректора , на жаль, виявилося неможливо...
Закон збереження енергії стверджує: «вона не виникає з нічого і не зникає в нікуди» - лише може бути перетворена з однієї форми в іншу. Енергія творчості Юрія Михайловича Потебні, його вміння мріяти та перетворювати мрії в реальність, подібно «вічному вогню», зберігаються в стінах його рідного ВНЗ... А може, потай живуть в кожному з нас? Треба тільки відчути їх в собі та надати їм потрібного напрямку.
Адже «все тут, і всі за мене відповідають, і Я ВІДПОВІДАЮ ЗА ВСІХ»!

Н. А. Юсупова

                                                                                                     
Запорізька державна інженерна академія © 2006-2024