ЗДІА
   
  ЗАПОРІЗЬКА
ДЕРЖАВНА
ІНЖЕНЕРНА
АКАДЕМІЯ
   
69006 м. Запоріжжя, пр. Соборний, 226
Тел.: (061) 236-90-34
Факс: (061) 283-08-38
E-mail: info@zgia.zp.ua
ЗДІА реорганізована
у повному складі в
ІНЖЕНЕРНИЙ ІНСТИТУТ ЗНУ
наказом МОН України №1162
Українська
Русский
English
  Про
академію
  Факультети
кафедри
  Структурні
підрозділи
  Міжнародне
співробітництво
  Наука
Аспірантура
  Студенту
ЗДІА
  For
foreigners
  ВСТУП
2019
  Бібліотека
ЗДІА
  СФК
«Січ»
  Освітні
програми
  Сайт підтримки
освітніх програм
 
Новини, події, анонси
Українська мова -
держслужбовцям
ЗДІА ОФІЦІЙНО. ЛІЦЕНЗІЯ
Сертифікація
енергоефективності
HORIZON 2020
ZDIAZDIA

СВЯТО В КОНЦЕПЦІЇ КУЛЬТУРИ:
ФІЛОСОФСЬКІ АСПЕКТИ
fk fk
Напередодні Різдвяно-новорічних свят відбулось засідання «Філософського клубу ЗДІА» по темі «Свято в концепції культури: філософські аспекти», де доповідачем був старший викладач кафедри філософії та суспільних наук ЗДІА Ільчук І.А.
fk

Для обговорення аудиторії були запропоновані такі проблеми як: поняття «Свято» в системі категорій філософії та культурології; свято: його ґенеза та сутність; свято в культурі людства: античність, середньовіччя, Новий час, постмодернізм; свято, як самосвідомість культури; онтологічний, гносеологічний та аксіологічний аспекти свята, сміхової культури; свято, мистецтво, творчість; свята світські та релігійні; свято у контексті історії та культури України.
На початку засідання голова «Філософського клубу ЗДІА» Калюжний В.С. звернув увагу, на те, що свято є первинною формою культури і сутнісною рисою цивілізації, оскільки виконує важливі соціальні функції: інтегративну, комунікативну, виховну, естетичну, ціннісну, консервативну, рекреативну, компенсаторну, ігрову, розважальну… Ще з античності поняття «свято» входить в проблемне поле філософії і Аристотель пов’язує його із свободою. Пізніше, цю категорію розробляли філософи, соціологи, культурологи, релігієзнавці (Е. Дюркгейм, М. Еліаде, Х. Кокс, Г. Хейзінга тощо.)
Ільчук І.А. у своїй доповіді розкрив значення свята, українських народних традицій, обрядів та ритуалів пов’язаних з святкуванням Різдва, Святок, Святвечора. Доповідач звернув увагу на те що, в українській мові, за енциклопедичними словниками, використовують два терміни для позначення свята: «празник» і «свято». Старослов’янський термін «празник» походить від основи слова «празднен» (пустий). Якщо додати префікс –у, то отримаємо «у-празднен» - скасовано або перевернуте. В такому розумінні слово на державному та побутовому рівні не використовується.
Надто небезпечний акцент бо в процесі празника (свята) на певний час скасовується порядок і наступає хаос. Московія загарбала 18 етнічних груп, які із задоволенням скасували б той порядок, який вона утвердила. Та й серед «титульного» етносу не всі задоволенні порядком. Слово «свято» вказує на основу слова «святки», тобто – духи. Духи покійних членів родини, роду, етносу. Святкувати, означає вшановувати предків. Тому свято – це зв'язок кровноспоріднених, нині живих (зв'язок по горизонталі) і тих, що відійшли у вічність. (зв'язок по вертикалі). Ключовою функцією свята є зв’язок по вертикалі. Небіжчиків запрошують відвідати живих членів роду (етносу), поспілкуватись, порадитись, в них просять захисту,допомоги. На їх честь влаштовують застілля. Свято розуміється, як культурна модель, що репрезентує міф – про Першопредка, про його діяння і звичаї.
Свята встановлюються першопредком (Богом) – це вираження любові до Першопредка (Духів). Отже,в основі свята – міфи про створення та міфи про життя. Категорія часу (темпоральна концепція Г. Зіммеля) виступає центральним елементом свята. Характерною рисою празника є момент інтерпретації міфу про життя, про народження, а календар в свою чергу сприяє закріпленню цього моменту. Свято і подія за своїм змістом тотожні, тому повторення першоподії – основа ритуалу, ритуальних дій. Першою формою є сакральний ритуал, який з часом трансформується в свято. Ритуал спрямований драматизувати подію, викликати у його учасників благовійне тремтіння, це чуттєва серйозність, це священна радість, тому свято – це не розваги. Хоча розваги є, але вони не задають тональність.
Святу передує особлива підготовка, наприклад, обмеження в їжі, діяльності, стосунках. Базою свята є обряд, ритуал.
Обряд - долає перешкоду між світами: світом живих – обряд - і світом предків.

1) Обряд долає загорожу, мур, перешкоду для об’єднання світів. Огорожа – мур - це культурна заборона, німота, осліплююче світло, приборкання думок, бажань.
2) Обряд досить рідко обходиться без дарування жертви, так як за прохід необхідно платити. Заплатити можна трапезою (насичення понад норму = переїдання), можна подарунками, проте подарунки можна дарувати тільки рідним, тим з ким знаходишся у родстві. Усі подарунки мають певне символічне значення. Також можливе жертвопринесення: квіти, плоди, тварини, люди.

Після цікавої і змістовної доповіді було жваве обговорення , в якій прийняли участь науковці, релігійні діячі, представники громадських організації і культури, викладачі, аспіранти і студенти ЗДІА та інших вишів Запоріжжя…
Головний волхв Світовид, як практик розповів про основні обряди і ритуали. Наприклад, освячення зерна перед посівом допомагає запліднювати землю. Відвідування храму це символічне вмирання і відродження, проходження через 4 стихії. Головний волхв звернув увагу,на те що необхідно перейти до григоріанського календарю,так як саме він відстає від астрономічного всього на 3 дня. Свято допомагає стати людиною, особистістю.
Студент ЗДІА Комар А., зазначив що Новий рік – це перший день створення світу. Свято - це те,що наповнює нас сенсом, це зустріч з трансцендентним початком і кожен з нас повинен до цього прагнути.
Доц. ЗДІА Товарниченко В.О., зауважив, що свято це зв'язок з сакральним, втеча від буденного, створення ілюзії. Після цього він продемонстрував декілька фокусів.
Проф. ЗДІА Калюжний В.С. звернув увагу на суспільний тренд збільшення кількості свят (професійних, корпоративних, народних), коли майже кожен день якесь свято. Це призводе до відчуття життя як розваги, і до девальвації свята, його виховної, ціннісної, естетичної функції.
Привітати гостей філософського клубу прийшов дід Мороз, це був викладач ЗНТУ Гордійченко В.В., який поділився спогадами про зустріч минулого нового року та Різдва в зоні АТО і побажав всім мирного неба над головою.
Святкову атмосферу засідання створили подружжя Сазонови Юрій і Вікторія, які чудово виконали українські пісні та російські романси. Родзинкою зустрічі були гітаристи Н. Ісаєв і А. Гайдук, які запропонували аудиторії декілька пісень зі свого репертуару. Вже традиційним став наприкінці засідання виступ поета В. Кисіля.
Засідання «ФфК ЗДІА» сприяло більш глибокому розумінню значення свята в світській та релігійній культурі людства, в тому числі і українського суспільства.

Асистент кафедри філософії та суспільних наук О.М. Целякова
Фотозйомка редактор газети «Академія» Юсупова Н.
fk fk
fk fk
Веб-майстер Попівща В.О.
                                                                                                     
МОНУ   Урядовий контактний центр   Microsoft Imagine X   Office 365   Cisco   ЗДІА на Facebook   Національна гаряча лінія

Запорізька державна інженерна академія © 2006-2019