|
28 березня 2014 року відбулось чергове засідання
«Філософського клуба ЗДІА», на тему: «Мадагаскар: філософія острівного життя» (дослідження мислителя-мандрівника).
Відкриваючи засідання зав. кафедрою філософії і політології Калюжний В.С.
відмітив , що цією темою ФфК ЗДІА започатковує новий напрямок діяльності - дослідження культури, філософії островів, які внесли значний внесок в розвиток світової цивілізації. З доповіддю виступив відомий суспільний діяч, ректор Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, перший президент «Філософського клубу ЗДІА», депутат Запорізької обласної ради народних депутатів, д. філос. наук, проф. Пашков В. В. Заявлена тема викликала значний інтерес в м. Запоріжжі, тому на засіданні зібралось багато науковців, освітян, громадських діячів, державних службовців, студентів та всіх небайдужих до філософії і мандрівництва.. Цей захід проходив в незвичайному форматі, так як було непросто обговорення філософської проблеми, а ще й презентація фільму «Експедиція «Від острова до острова» Мадагаскар - 2013», в якому доповідач виступив у ролі сценариста, режисера і одного з головних героїв.
Цей фільм був відео звітом В.Пашкова, як учасника вже третьої міжнародної експедиції, під час, якої доповідач занотовував події, враження від зустрічей, спілкування з природою далекого острова, що і полягло в основу фільму Після перегляду відеоролика, який переніс всіх присутніх на далекий чарівний острів з людьми які живуть з зовсім іншими поглядами на життя, але в той же час духовними цінностями, які притаманні і нашому народові, з незвичайною флорою та фауною, ми почули надзвичайно цікаву, змістовну доповідь про цей далекий острів. В яскравому, науково-об\'рунтованому виступі, доповідач відмітив, що республіка Мадагаскар це четвертий за розміром острів на нашій планеті, з населенням 21 млн. людей, 75% це селяни, які займаються землеробством, скотарством і ремісництвом. В сучасній культурі Мадагаскару відображена тенденція різних напрямків розвитку. Прихильники самобутнього розвитку країни культивують «малагасійський спосіб життя» (життя за звичаями пращурів). Вони вважають, що європейська освіта з раннього дитинства руйнує у корінного населення поняття «Країна» і «Батьківщина» і виховує в дусі космополітизму. Боротьба за надання малагасійській мові статусу основної державної була для них символом укріплення відродження нації, спосіб не втратити її історичне коріння. Під впливом цієї позиції Уряд Малагасійської Республіки прийняв рішення ввести в початковій школі з 2008/2009 навчальних років обов\'язкове викладання малагасійською мовою. Опоненти визначили це як політику малагасізації, яка вже проводилась у 1970-1980 рр. Визнаючи важливість спілкування на рідній мові для вивчення і розвитку малагасійської культури, в той же час філософи і вчені-філологи відмічають необхідність оволодінням іноземними мовами, що сприяє загальному розвитку, розширює уявлення про світ, сприяє інтеграції в міжнародне співтовариство. Доповідач розкрив нам такі світоглядні питання як: проблеми вираження понять малагасійської цивілізації в поняттях і термінах російської та західної філософії;
|
цині, туді, фаді - основні поняття малагасійської філософії життя; життєва мудрість як духовна складова поведінки малагасійців; мова - універсальний інструмент самовираження особистості в діалозі з громадою; ставлення людини до Бога і Духів в малагасійській культурі; установка на духовну досконалість, що визначає поведінку і спосіб життя малагасійця; духовне і матеріальне багатство в системі цінностей малагасійського суспільства; діалог і зіткнення систем цінностей малагасійської цивілізації і Західного світу.Після доповіді було жваве обговорення, в якому прийняли участь як науковці (проф. В.М.Терлецький, доц. М.М. Мальований, проф. І.Г, Утюж, проф. В.С Калюжний, доц. С. Паламарчук та інші)так і студенти. Учасників засідання цікавили такі проблеми як:
|
