Із вступним словом виступив завідувач кафедри філософії і політології, професор Калюжний В.С. Спираючись на концепцію А.Тойнбі «виклик – відповідь», він проаналізував увесь комплекс нинішніх зовнішніх загроз, що стосуються України і світу: загрози українській нації, її суверенітету і цілісності, загрози світові і Європі, на захисті яких черговий раз в історії опинилася України, боронячи їх від неоварварської орди. Віктор Степанович звернув увагу на внутрішні виклики: проблеми модернізації політичної системи, децентралізації, реформи державного управління тощо.
Обговорення розпочала д.політ.н., професор Кіндратець О.М. (ЗНУ), презентуючи нову колективну монографію «Перспективи і напрями модернізації політичної системи». Олена Миколаївна підкреслила те, що нинішні події, пов’язані з агресією Росії проти України, нею були передбачені ще в 2010 році, про що йшлося в опублікованій науковій статті «Проблеми війни і миру в ХХІ ст».
В ній автор зазначала, що світ втомився від страху очікування ІІІ світової війни, але проблема не зникла. Росія страждає на імперські комплекси – це є екзогенним викликом, про що говорять багато самих російських дослідників.
Цим викликам можна протистояти національною єдністю, якої в Україні, на жаль, немає. Згідно з А.Тойнбі при наявності адекватної відповіді на виклик суспільство розвивається, а виклик, таким чином, відіграє роль стимулу до розвитку. Неадекватна відповідь веде до деградації і розпаду. Адекватні відповіді спроможна дати тільки творча меншість (такою на даний час став волонтерський рух), яка веде за собою весь народ.
На думку Олени Миколаївни, головним для України є прозорість, деолігархізація політичних партій, перезавантаження корупційної влади, зворотній зв'язок з суспільством.

В подальшому обговоренні взяв учать Житницький Є.В. (колишній державний службовець ЗОДА, громадський діяч), наводячи як приклад Народний Рух України в якості тієї політичної сили, яка відповідала озвученим критеріям. Клемешин О.К. (член правління УАРС) зробив історичний екскурс, що свідчить про те, що вільна Україна – це крах Росії, а головною проблемою нашої держави є потужна «п’ята колона». В. Москвін (член КПУ, викладач) висловив думку про те, що дії Росії є адекватною відповіддю на загрози НАТО.
Проректор з навчально-виховної роботи ЗДІА, професор Ніконова З.А. запропонувала зосередитися на пошуку рецептів виходу з кризи, можливих прогнозах, серед яких за зразок можна брати досвід Республіки Польща. Доцент Коваль В.О. (ЗДІА) запропонував врахувати серед пошуків причин протистояння і виходів з кризи фактор розташуваня газових і нафтових ресурсів (Крим, м. Славянськ із покладами сланцевого газу), а в якості ключової внутрішньої проблеми України назвав патерналізм свідомості.
Ільчук І.А., асистент кафедри філософії і політології проаналізував конструкції свідомості, що моделюють сучасний світ і його проблеми, зокрема проблема неповноцінності Росії змушує її це компенсувати неадекватними методами
(в тому числі історично традиційним підкупом, агентурною діяльністю тощо).
Бабич О.Б. , к.н. держ.управ., доцент (ЗДІА), депутат Запорізької обласної ради виділив проблему «фактора зрілості» для українського народу і його влади, нездатності прогнозувати, неготовності до викликів, підкреслюючи, що допомагають, справді, лише сильним.
Волхв Світовіт Пашник (об’єднання Рідна Православна Віра) – нагадав, що світ це боротьба, провів паралелі, аналізуючи трагічну історичну роль В. Ульянова і В. Путіна щодо України, наполягаючи на знесенні пам’ятника Леніну в Запоріжжі, який є звичайним ідолом, культовим об’єктом комуністичної релігії.
Д.соц.н., проф. Катаєв С.Л. (м.Мелітополь) відмітив, що для сучасної Росії характерні процеси дезінтеграції. Вона намагається різними засобами (дипломатично, розвиваючи сепаратистські рухи…) досягти дезінтеграції, роздробленості України. Цьому треба всім запобігти, боротись за цілісність, єдність України.
Д.соц.н., проф. Щербина В. (м.Київ) висловив думку про необхідність системного, комплексного підходу до аналізу мультикультуралізму цивілізаційних викликів.
Таким чином, засідання ФфК ЗДІА дало потужний імпульс для роздумів, інтелектуальних і наукових пошуків щодо формулювання адекватних конструктивних практичних відповідей на зовнішні і внутрішні загрози для України і світу, які нам доведеться здолати заради свободної, незалежної, єдиної України, мирного спільного майбутнього.