|
Відкриваючи засідання, зав. кафедри філософії і політології, проф. Калюжний В.С. відмітив, що в кожній науці існують проблеми, які виходять за межі її предмета, тому для їх розгляду залучаються засоби філософії. В математиці до них відносяться проблеми природи математичних абстракцій, значення практики в виникненні та розвитку математичного знання, його істинності, його філософського об\'рунтування, математизації різних галузей наукового знання.
З доповіддю виступив кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри вищої та прикладної математики ЗДІА Матузко Ю.О., який відмітив, що центральною у філософських питаннях математики є проблема співвідношення досить абстрактних математичних конструкцій і реальної дійсності. Питання про відношення математики до реального світу є одним з основних для пояснення природи математики як науки. Тільки відповівши на питання про походження і зміст математичних понять і теорій, можна ставити і розробляти інші філософські питання математики. Тлумачення цих питань істотно залежить від того, тлумачаться чи математичні поняття і твердження як відображення властивостей об'єктів і процесів реального світу або ж вони трактуються як продукт абсолютно "вільної" творчості суб'єкта, або відносяться до світу "ідей", які мають нібито самостійне існування. Доповідач надав історичний огляд розвитку основного питання філософії в математиці. Освітив вплив на питання об\'рунтування математики різних класичних підходів, зокрема інтуїціонізму, логіцизму, конструктивізму та формалізму. Ознайомив слухачів з теоремою про неповноту достатньо розвинутих формальних систем, яку доведено К. Гьоделем в 1931 році: в кожній достатньо розвинутій формальній системі можна сформулювати таку пропозицію, яку неможливо буде в ній довести, водночас як й неможливо в ній цю пропозицію спростувати.
В доповіді було надано орієнтовну класифікацію сучасних філософських течій об\'рунтування математики.
|
Жваву дискусію викликали доповідь та запропонована доповідачем гіпотеза розвитку світової науки і математики зокрема. Політичний оглядач, доктор філософії з філософських наук Бадигін В.М. підкреслив про необхідність діалектико-матеріалістичного підходу до проблем математики і науки в цілому. К.філос.н., доц. Сепетий Д. (ЗНМУ) звернув увагу на глибоке розкриття змісту теми та необхідність розгляду на ФфК ЗДІА філософських проблем природознавства (фізики, хімії, біології...). К.філос. доц. Товарниченко В.О. (ЗДІА) розповів, що поворотним пунктом математики була Декартова змінна величина. Завдяки цьому в математику ввійшли рух і тим самим діалектика, стало необхідним диференціальне і інтегральне числення. Математика розглядається Декартом як мова науки, з допомогою якої можна відобразити просту та наочну картину світу. Громадський діяч Москвін В.І. торкнувся гуманітарних аспектів проблеми: чому в сучасній України падає престиж математики; чому відсутні конкурси на математичні факультети; чому школярі і студенти не знають математики , яка є основою вивчення технічних та природознавчих дисциплін. В яскравому, змістовному виступі доц. Безверхого А.І. (ЗДІА) розкрита роль математики, як універсального знаряддя науки та проблеми і перспективи подальшої математизації різних галузей наукового знання. Ще Г.Галілей стверджував, що книга природи написана мовою математики. Проф. Калюжний В.С. (ЗДІА) розглянув основні періоди розвитку математики та історичні кризи в об\'рунтуванні математичного знання.
В обговоренні теми взяли також участь Клємешин О.К. (УАРС), доц. Василенко О.В. (ЗДІА), доц. Кудінова А.О. (ЗДІА), проф. Пруденко М.М. (ЗДІА), доц. Яхненко В.М. (ЗДІА), поет Кісіль В.І. та інші. Гармонію математики і філософії естетично втілили студенти ЗДІА в ліричному співі (Параховник Н., Гурцька М.) та хореографічному номері (Самойленко Л., Руденко О.).
Засідання ФфК ЗДІА сприяло з\'ясуванню міста і ролі філософії математики в розвитку науки.
Доц. Товарниченко В.О.
|
